Тетяна Бондарєва народилася у Макіївці Донецької області. Навчалася та з 2006 року почала працювати слідчою у рідному місті. Життя було безхмарним – займалась своєю улюбленою справою, виховувала синочка.
Але настав 2014 рік: жахіття, тривога, якесь нерозуміння того що коїться. Тетяна з родиною приймають рішення виїжджати з міста, у літніх речах і дуже швидко.
Продовжила свою службу у Маріуполі. Робота відрізнялась від тої, якою вона була у мирний час: приходилось чергувати на блокпостах, перевіряти документи, автомобілі, мобільні телефони людей, які перетинали блок пости. За свою мужність та відвагу була нагороджена відзнакою президента України за участь в антитерористичній операції, та отримала статус учасника бойових дій.
У 2020 році вийшла на службу та знову починає працювати слідчою в селищі Нікольське. Невдовзі Тетяну призначили на посаду начальника слідчого відділення. Життя потрохи почало налагоджуватися.
23 лютого 2022 в шаленому ритмі Тетяна з колегами збирає речові докази та кримінальні провадження, в мішках вивозять в зазначене місце де чекає автомобіль, робота триває до 02.00 годин ночі. А вже о 04.00 годині ранку на телефони Тетяни та її чоловіка надходять телефонні дзвінки, які вона ніколи в житті не забуде: «Бойова тривога. Війна почалась…».
Ввечері 24 лютого Тетяна з дітьми вирушає в сторону Дніпропетровської області. Чоловік Тетяни супроводжує родину до Кривого Рогу, заселяє їх та повертається за місцем несення служби.
У жовтні 2022 року Тетяна приймає рішення перевестись до Кривого Рогу, також у слідчий відділ та продовжити несення служби.
У Кривому розі Тетяна разом з колегами прибувають на місце атак, оглядають місто влучання, вилучають уламки ракети або БПЛА, оглядають пошкодження, кожне окремо зі складанням протоколу. Приймають заяви від людей які отримали пошкодження майна та поранення. На жаль, доводиться оглядати й людські жертви.
У дні, коли немає прильотів по місту, Тетяна працює з громадянами, у яких зникли безвісти за особливих обставин близькі.
Війна триває, але Тетяна вірить, що вона скоро закінчиться і території рідної Донеччини будуть обов’язково повернені. Війна забрала минуле життя, історію, розлучила з близькими, але не забрала віру, мужність та нескінченний оптимізм і жагу до життя, до мирного життя в вільній Україні.
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: http://surl.li/xylfbx
