Одного дня до нашого дитячого простору завітали двоє нових гостей — 10-річний хлопчик Назар* і 9-річна дівчинка Аріна*. Вони були сором’язливі, тихо перемовлялися між собою та грали лише у ті ігри, які пропонували дорослі. Коли ми запитували, про що вони мріють, діти лише хитали головами і замовчували, ховаючись у своїх світах.

Їх записали до групи розвитку емоційного інтелекту, яка збиралася щосуботи. Тут діти навчаються розпізнавати свої емоції, керувати агресією, приймати себе такими, якими вони є. На перших заняттях Назар і Аріна сиділи скромно в кутку, однак поступово стали помічати інших дітей, і в них з’явилися нові друзі. Ми раділи, коли чули їхній сміх, коли бачили, як вони ділилися своїми думками й враженнями після занять. Діти поступово розкривалися, і ми бачили, як росте їхня впевненість.

Назар проявляв свої лідерські якості. Звісно, спершу він тихенько грався з конструктором, створюючи будинки і споруди, але згодом він організував навколо себе ціле «містечко». Назар вигадував професії, «наймав» на роботу інших дітей — лікарями, продавцями, прибиральниками, водіями. Інші діти захоплено підтримали його ідею, і тепер навіть після його відходу інші продовжували будувати свої «міста». Назар часто розповідав про свої плани на майбутнє: мріяв стати рятівником, а якщо не вдасться — працюватиме у ювелірному магазині. Він із захватом розповідав, як буде робити прикраси, продавати їх і з часом стане директором. Назар часто виготовляв браслети з бісеру, оцінюючи їх і з гордістю «продаючи» за уявні гроші.

Аріна, зі свого боку, виявилася дуже творчою. Вона обожнювала малювати пейзажі й щоразу, приходячи до простору, першою вирушала в майстерню. Вона була спритна, швидко бігала, грала в м’яч і демонструвала справжню гнучкість. Коли ми розпитали про її мрії, Аріна зізналася, що хоче стати стоматологом. Спочатку працюватиме у лікарні, але згодом відкриє власну клініку.

Сьогодні Назар і Аріна — яскраві приклади змін, які ми бачимо завдяки нашій роботі. Діти відкрито говорять про свої бажання і вже знають, ким хочуть стати. Їхні усмішки та сміливі мрії — це те, що надихає нас і дає відчуття справжньої користі від кожного дня.

*-імена змінено.

Психосоціальну підтримку на деокупованих територіях діти та  їх сім’ї отримують завдяки ЄС та Save the Children. 

Висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу. Європейський Союз не може нести за них відповідальності. Save the Children не обов’язково поділяє погляди, викладені в матеріалі.