Історія Ірини Удовенко – це ще одна історія жінки-волонтера. Вона народилась і все своє життя прожила в невеликому місті Слов’янську Донецької області. Її волонтерська діяльність невід’ємна від діяльності Благодійного фонду «Янголи Спасіння».
Але на початку 2022 року вона і гадки не мала про це, а як і мільйони українців, просто жила, мріяла, будувала плани на майбутнє і працювала на деревопереробному підприємстві на посаді спеціаліста з нарахування заробітної плати. Аж раптом…о 5 ранку, порушуючи такий солодкий вранішній сон, у її квартирі настирливо задзвонив телефон. Телефонувала подруга з-за кордону: «Прокидайся! Чуєш? Війна!».
А потім почали бомбити Волноваху. Сват сів у свій бус і сказав: «Напевне там є біженці». В той день він привіз перших шістьох людей і розташував у своєму домі. Далі донька Ірини виклала в соціальних мережах пост, що потрібні авто на дизпаливі. На підприємстві, де на початок війни працювала Ірина, залишалось 3 тони дизпалива. «Хто готовий допомагати вивозити людей, завтра о 6:00 ранку збір на локації. Звичайно, це без оплати, але заправимо», – наголосив директор підприємства. І так все почалось.
Вранці було перших 6 авто, готових до евакуації. Потім донька зателефонувала і сказала: «Мамо, ми вивозимо біженців з Волновахи. Ви з нами?». «Звичайно, звичайно я з вами!!! Що потрібно робити?» – відповіла Ірина.
Наступного дня Ірині вручили гроші, які зібрали небайдужі люди, і вона вирушила на закупівлю продуктів. Людей потрібно годувати, а їжі майже немає. Їй довелось їздити по місту і шукати на оптових базах хоч якийсь провіант. Бази були пусті. Фури, що їхали до міста, зупиняли. Була заборона на проїзд. Але все ж таки, виявилось, що деякі бази щось ще мають і процес почався.
Кожен день Ірина привозила крупи, макарони, овочі з місцевого ринку, м’ясні консерви з супермаркетів. З усього світу люди почали просто переказувати гроші на карту. А потім почали допомагати небайдужі підприємці.
Команда однодумців, до складу якої увійшла й Ірина, створила штаб з евакуації. Вранці кожний отримував своє завдання і виконував впродовж дня.
А потім залишатися в місті стало неможливо. Розміщати штаб з евакуації потрібно було в більш безпечному місті. Так Ірина разом із штабом евакуювалися до м. Дніпро. Вже через деякий час було зареєстровано Благодійний Фонд «Янголи спасіння», де вона наразі працює і завжди каже: «Я не робила нічого особливого. Ми просто допомагали людям!»
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: http://surl.li/mriurk
